Дружківська міська рада
Головна Контакти Fcebook Twitter      
Новини та події                        >Головна
I0.I5.I9 XX
________________________________________________
    Більшість працівників при оформленні на роботу беззастережно довіряють роботодавцю, підписуючи трудовий договір і вважаючи, що він таким і є. Проте на практиці досить часто вже згодом такі працівники дізнаються, що не можуть взяти відпустку, в оплаті лікарняного їм відмовляють тощо. І причина в тому, що працівником було підписано цивільно-правовий договір, а не трудовий. Саме тому необхідно знати відмінності цих договорів, свої права за ними і уважно читати договір перед його підписанням.
    Що таке трудовий договір?
    Трудовий договір - угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає представника окремих професій. Наприклад, домробітницю, водія, або няню.
    За трудовим договором найманий персонал зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець - виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю.
    Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
    З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря упродовж робочого дня - маєте отримати дозвіл роботодавця.
    З іншого - працівник має низку соціальних і трудових гарантій: регулярна оплата праці (щонайменше двічі на місяць), нормований робочий час, лікарняні, оплачувані вихідні й відпустки, захист від незаконного звільнення, тощо.
    Що таке цивільно-правовий договір?
    За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
    Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
    Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення.
    Обидві сторони - незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
    Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
    Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.
    Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?
    Нагадаємо: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.
    Щоб відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір.
    Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно?
    У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.
    Або ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком?
    При цьому роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання? У такому разі маємо трудові відносини між працівником і роботодавцем.
    Крім того, ви є найманим працівником, якщо:
  • виконуєте роботу в інтересах однієї особи чи організації;
  • користуєтеся обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника;
  • після виконання завдання ваша трудова діяльність продовжується;
  • отримуєте фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат;
  • маєте питати дозволу про відгули й відпустки.